Згідно зі ст. 7 Закону № 3356 у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів». №5067-VI «Про зайнятість населення». Закон про зайнятість – Закон України від 05.07.2012 р. Закон про держтаємницю – Закон України від 21.01.94 р. Закон №796 – Закон України від 28.02.91 р. Враховуючи вищезазначене, норма статтi 53 КЗпП України поширюється на працiвникiв, якi працюють за п’ятиденним чи шестиденним робочим тижнем з установленою законодавством нормою робочого часу. Більш того, за «п’ятиденки» місячна норма годин різнитиметься для працівників з однаковим графіком, якщо в них буде різна тривалість щоденної роботи. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом. Під час звільнення з працівником проводять усі необхідні розрахунки, виплачують заробітну плату, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, за потреби – вихідну допомогу та видають належно оформлену трудову книжку. Під час розірвання трудового договору з працівником власник або уповноважений ним орган має взяти від працівника письмове пояснення причини невиходу на роботу. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Звільнення можливе за певних умов, а саме: працівник не виконав або неналежно виконав покладені на нього трудові функції навмисно (таке невиконання або неналежне виконання трудових функцій стосується саме трудових обов’язків, визначених трудовим договором, а також обов’язку додержуватися внутрішнього трудового розпорядку); невиконання обов’язків є систематичним. У разі повної ліквідації підприємства, установи, організації допускається розірвання трудового договору з ініціативи власника та в період тимчасової непрацездатності працівника або перебування його у відпустці. Оскільки звільнення відбувається з ініціативи роботодавця, він зобов’язаний видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи (навіть якщо працівник її не вимагає). Для звільнення працівника за такою підставою власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, які підтверджують відсутність працівника на робочому місці більш як три години упродовж робочого дня (зміни). Рішення про скорочення чисельності або штату оформлюється, як правило, наказом по підприємству, до штатного розпису вносяться відповідні зміни. Оскільки залучення працівників до роботи у вихідний день (святковий, неробочий) день оформлюється наказом, https://sylnaukraina.com.ua/ то і надання компенсації (подвійна оплата або інший день відпочинку) за роботу в такий день також має оформлюватись наказом (розпорядженням роботодавця). Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (далі – власник). Залучення до роботи у вихідні дні є припустимим лише у випадках, зазначених у частині другій ст.
Робота у вихідні дні: як компенсувати та зазначити у табелі обліку? Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Під час отримання такого документа працівник має зафіксувати це в повідомленні, зазначивши дату отримання та поставивши свій підпис. Під прогулом слід розуміти відсутність працівника на роботі без поважних причин більш як три години (безперервно чи загалом). Про розірвання трудового договору власник або уповноважений ним орган зобов’язаний під підпис попередити працівника особисто не пізніше ніж за два місяці до звільнення, одночасно запропонувавши йому іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу регулюється ст. Однією з підстав припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу є розірвання трудового договору з працівником у разі систематичного невиконання без поважних причин обов’язків, які покладено на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. 40 КЗпП, якою передбачено випадки, коли трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення його строку можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом за наявності певних підстав.
Виконання окремих видів робіт вимагає наявності документа про освіту та присвоєння кваліфікації, про проходження перевірки знань, про допуск до роботи. Звільнення працівника за підставою невідповідності його обійманій посаді можливе за ініціативою власника або уповноваженого ним органу в разі дискваліфікації, відсутності документа про освіту, досвіду трудової діяльності. Щорічна додаткова відпустка за бажанням працівника може бути надана одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Розгляд подання за відсутності працівника можливий лише за його письмовою згодою. Якщо працівник або його представник і вдруге не з’являється на засідання без поважної причини, можливий розгляд подання за відсутності працівника. № 2136-IX у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. № 319. А для педагогов нормы рабочего времени и специфика работы определены Законами Украины “Об образовании” от 05.09.2017 г. Закон № 2136 не передбачає обмежень щодо застосування ст. № 1191-р «Про перенесення робочих днів у 2021 році», керуючись ст. №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». №3855-XII «Про державну таємницю». №4312-VI «Про професійний розвиток працівників».